Після Об’єднавчого собору Православної Церкви України почалися активні релігійні процеси, а за ними – безліч проблем і питань. Скільки тепер є православних громад? Чи окреслені вже границі єпархій? А що ми знаємо про перехід парохій Московського патріархату до ПЦУ? Як змінити юрисдикційну приналежність? А чи є храми у почерговому користуванні? А як щодо реєстрації статутів, які пов’язані зі зміною підлеглості? СТОП! Спробуймо зясувати статистичні та юридичні аспекти.

Православна церква на Львівщині: стан і перспективи

Зі здобуттям Української незалежності почалися активні релігійні процеси, зокрема у Львівській області. Церква почала брати участь у державотворчих процесах. Завдяки цьому у Львівській області маємо найбільше релігійних громад в Україні.

«Станом на 1 січня 2019 року, в області діє 3029 релігійних організацій, з них 863 – православні громади, 1545 – УГКЦ. Згідно зі законодавством, релігійні громади можуть діяти як з державною реєстрацією, так і без неї. Тобто, є релігійні організації, внесені до держреєстру, і невнесені. Згідно з державною реєстрацією, на території Львівської області зареєстровано 72 релігійні організації УПЦ МП. За нашим моніторингом, у грудні реально діяло 58 громад Московського патріархату», – розповідає канд. наук з держуправління, начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, член Експертної ради з питань етнополітики при Міністерстві культури України Леся Корнат.

Сьогодні вже окреслені границі єпархій Православної Церкви України: Львівська (очільник владика Макарій), Львівсько-Сокальська (владика Димитрій) і Дрогобицько-Самбірська єпархія (владика Яків). Львівська єпархія ПЦУ налічує 317 релігійних громад, Львівсько-Сокальська – 275, Дрогобицько-Самбірська – 271 громаду.

Відомо, що тепер тривають процеси зміни юрисдикційної належності громад, які належали до Православної церкви Московського патріархату. Деякі громади вже звернулися до владики про те, щоб він прийняв їх у свою єпархію. Згідно зі змінами до Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації», громада, яка змінює юрисдикційну належність, повинна звернутися до органу виконавчої влади, повідомити про свою юрисдикційну приналежність, і інформація про зміни має бути опублікована на сайті.

«На разі жодна релігійна громада не звернулася до Львівської обласної адміністрації про зміну юрисдикційної належності. Проте, ми маємо інформацію і від священнослужителів, і від релігійних громад про те, що сьогодні процеси зміни юрисдикційної належності таки тривають. Люди свідомі, що центр їхньої Церкви міститься на території держави-агресора. Тому можемо чітко сказати, що сьогодні 18 громад на території нашої області прийняли рішення про зміну юрисдикційної належності, але документів до ЛОДА ще не подали», – продовжує пані Леся Корнат.

Цікаво, що, відповідно до змін до згаданого Закону, релігійні громади, чий центр міститься за межами території України, до 26 листопада повинні внести зміни до своєї назви, тобто чітко вказати «релігійна організація Російської Православної Церкви». Якщо вони не внесуть зміни, то будуть зняті з реєстрації.

«Щодо культових споруд, то релігійні організації на території Львівської області практично всі забезпечені спорудами. Також у нас є ще одне цікаве явище – почергове користування храмами. Жодна інша область такої практики не має. Станом на 1 січня 2019 року, 202 релігійні організації мають храми у почерговому користуванні. Переважно це громади УГКЦ і ПЦУ», – зазначає пані Леся Корнат.

Правові засади реєстрації православних громад

Щодо процедури реєстрації змін до статуту виокремлюють чотири етапи:

1) проведення загальних зборів і підготовка пакета документів;

2) повідомлення обласної державної адміністрації про прийняте рішення, щоб опублікувати таке повідомлення на офіційному сайті;

3) подання документів на реєстрацію змін до статуту, відповідно до ЗУ «Про свободу совісті і релігійні організації»;

4) подання документів на державну реєстрацію змін, відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб».

Перший етап – підготовка протоколу загальних зборів. «Релігійна громада повинна мати список своїх парохіян. Зміни на загальних зборах приймають 2/3 від повноважного складу загальних зборів. Важливим нововведенням у законодавстві щодо протоколу є вимога про те, що протокол повинен містити підписи тих парохіян, які проголосували за рішення про зміну підлеглості. Нотаріально потрібно засвідчувати підписи лише голови і секретаря зборів, а не всіх членів. У протоколі важливо вказати назву релігійного об’єднання, до якого входять, – Православна Церква України, і конкретне релігійне управління, тобто єпархію. Будь-які зміни до статуту, перереєстрацію безкоштовно (без сплати державного адміністративного збору) можна вносити з 31 січня 2019 до 30 січня 2020 року», – пояснює канд. наук з держ. управління, член Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Міністерстві культури України Устим Хаварівський.

Щодо наступних етапів варто зазначити, що ми маємо «Єдине вікно», куди звертаємось двічі: коли реєструємо зміни до статуту, відповідно до ЗУ «Про свободу совісті і релігійні організації», і коли здійснюємо державну реєстрацію, відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб». У новому законодавстві розширено перелік документів, які потрібно подавати на реєстрацію статуту. Це, зокрема, документальне підтвердження адреси місцерозташування. Закон також твердить, що у випадку, коли подані документи не відповідають певним вимогам, обласна адміністрація може повернути весь пакет документів супровідним листом. Фактично маємо 40 днів з моменту, коли подали документи, до того, коли повинні отримати офіційну відповідь про результат розгляду звернення.

Останній етап – державна реєстрація – тепер відбувається теж у державній адміністрації. На цьому етапі подають заяву і ті документи, які є в Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб».

Марта Більська

Фото Валентини Євтушок і https://mvasin.org.ua/2019/01/1661

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...