Під час 11-го Екуменічного соціального тижня у Львові відбувся семінар Українського християнського академічного товариства. Одна з тем обговорення – актуальні новини екуменічного руху. Учасники поділилися враженнями від роботи ініціативної комісії «Правда, справедливість і примирення між Росією, Україною і Європейським Союзом», яка напередодні ЕСТу працювала в Києві, а також представили документ, який напрацювала комісія. Пропоную дізнатися основні думки та тези, висловлені під час семінару. Мінські угоди не працюють, тому виробляємо інший шлях примирення

«Те, що відбувається щодня на Сході України, на Близькому Сході – це трагедія. І ми як екуменісти, для яких питання об’єднання християн є головним, думали над тим, як вирішити ці проблеми і знайти способи примирення.

Адже питання об’єднання християн не можна вирішити, з одного боку, незважаючи на несправедливості цього світу, а з іншого – не шукаючи більш філософський підхід, як об’єднати віру і розум. Розум має бути пов’язаний з серцем, бо тоді з’являються нові знання, політологія, право і нове розуміння міжнародних відносин. Ми побачили, що Мінські угоди не працюють. Тому я запропонував громадську ініціативу, яка могла б виробити інший шлях примирення. Так створено комісію «Правда, справедливість і примирення між Росією, Україною і Європейським Союзом», яка об’єднує компетентних людей, котрі мають визнання у своєму суспільстві, серед своїх громадян. Ці люди готові до діалогу, готові змінювати свою позицію після того, як почули іншого, а також обговорювати «болісні питання». Такими питаннями є: різне розуміння минулого, яке заважає нам бачити спільне майбутнє; церковний розкол і непримиренність, яка триває століттями; розуміння демократії й правової держави; питання окупованих територій», – розповів Антуан Аржаковський, директор департаменту досліджень Коледжу бернардинців (Франція).

Ініціативу підтримали чотири партнери: Український католицький університет у Львові, Коледж бернардинців у Парижі, Києво-Могилянська академія у Києві та товариство «Меморіал» у Москві. Уже відбулося дві зустрічі комісії. Антуан Аржаковський під час семінару Українського християнського академічного товариства публічно озвучив фінальний текст документа, напрацьований комісією. У ньому йдеться про те, що надання канонічної автокефалії Православній Церкві України та створення Помісної Церкви України є позитивним кроком як для України, так і для Росії та Європи. Зазначено також, що після надання Томосу Православній Церкві України діалог між впливовими центрами християнського світу – Римом, Константинополем і Москвою має бути продовжено. Ці центри «повинні розглядати Київ не як предмет суперечки, а як рівноправного учасника стосунків. А Україну – не як територію війни, а як простір діалогу та конструктивної співпраці».

Основний месидж, який учасники комісії хотіли передати суспільству: «Для того, щоб мирне співіснування, співпраця і співпричастя Церков стало реальністю, нам належить разом, відкинувши ідеологічні міфи, по-християнськи і з науковою об’єктивністю збагнути хитросплетіння історії взаємин церков, держав і народів… Ми переконані, що примирення між Церквами є надійним підґрунтям для миру між Росією, Україною і всіма народами Європи».

Повний текст документа читайте тут: http://www.ecumenicalstudies.org.ua/ekumenichni-novini/2018/10/11/5966

Своїми думками поділилися також безпосередні учасники комісії «Правда, справедливість і примирення між Росією, Україною і Європейським Союзом».

 Усі ми маємо бути ідеалістами миру

«Мирних пропозицій є набагато більше, ніж конфронтаційних. Але, щоб це зрозуміти, кожен з нас повинен опрацьовувати пропозиції, якими б безглуздими і неможливими вони не видавалися. Тому багато речей, про які говорили люди в цьому залі ще десятки років тому, зараз стають зрозуміли, логічними і здаються реальними, а тоді вони були ніби мріями ідеалістів. Але всі ми маємо бути ідеалістами миру, не миритися з війною і пропонувати мирні шляхи вирішення проблемних, конфліктних питань. Сподіваюся, що те коло людей, яке зібралося навколо процесу, котрий розпочав Антуан, буде розширюватися і результатом будуть не тільки спільні підручники, а й справжні примирення та мир і між Росією та Україною, і між народами Європи загалом» – зазначив Георгій Коваленко, філософ, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості (Київ), священик УПЦ.

«Такі зустрічі необхідні, бо постійно дають нові ідеї. Пізнаючи одне одного ми зможемо ставати ближчими одне до одного», – переконаний Тарас Дмитрик, відповідальний секретар УХАТ.

Слухати і почути

«Ми одні одних чули, шанували думку іншого і почули її – це важливо для суспільного діалогу в Україні. Бо багато конфліктів і непорозумінь з’являються через те, що ми крутимося у своєму маленькому колі, а не хочемо бачити і почути іншого», – запевнив о. Михайло Димид, священик УГКЦ, професор УКУ.

«Під час роботи комісії я відчував християнську атмосферу. Поліфонія думок не була конфронтаційною. Ми справді шукали примирення і чули одне одного. Бог діє в Україні, і дай Боже, щоб ми Йому не напсували», – наголосив Мирослав Маринович, проректор із призначення та місії УКУ.

Тож учасників семінару закликали брати участь у процесах примирення і пошуку єдності, які зараз відбуваються в Україні.

Великі ідеї родяться в малих кімнатах

Наприкінці семінару УХАТ о. Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій Українського католицького університету, поінформував слухачів про те, що саме представлятиме на наступній пленарній сесії Міжнародної мішаної комісії з офіційного богословського діалогу між Католицькою і Православною Церквами. Священик зазначив, що це будуть питання, пов’язані зі синодальністю, соборністю, уніатизмом, приматом Папи та роллю Єпископа Рима в другому тисячолітті. Зокрема, о. Іван запропонував своє бачення вирішення «уніатського питання».

Далі тривала жвава дискусія про можливості єдності Церков, способи ведення діалогу та примирення на особистісному рівні.

«Великі ідеї родяться в малих кімнатах… у святих умах чи душах, і їх здійснюють, тож скоріше чи пізніше вони переможуть», – підсумував о. Іван Дацько.

Анна Грапенюк

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...