В історії людства та Церкви відомо багато надзвичайних подій та див, які важко пояснити розумом, але які показують Божі слова та знаки. Одним із таких див є об’явлення Пречистої Діви Марії у Фатімі, столітній ювілей якого Церква та вірні пошановують у травні цього року. Вже зараз розроблено програму паломництва Папи Франциска до Фатіми 13 травня, де відбудеться канонізація Франциска та Гіацинти Марто – дітей, які були свідками одкровення.

«Христос Воскрес!» ‒ в унісон лунатиме цього року всіма мовами, адже християни всього світу святкуватимуть Пасху спільно. Родини, які зазвичай порізно святкують Різдво та Великдень, нарешті разом молитимуться на Святій Літургії та зберуться за святковим столом. Хоча б зважаючи на це, діалог про реформу церковного календаря є виправданим та цілком логічним. Тим паче, що представники найбільших українських Церков відкриті до цих змін.

Календар як шлях єднання християнської спільноти

Як відомо, сьогодні Церкви послуговуються юліанським, григоріанським та новоюліанським календарями (останній майже ідентичний до григоріанського). Уперше питання про необхідність спільного святкування Святої Пасхи порушив Перший Нікейський собор.

Рух до календарної єдності почав набувати нових сил із ХХ ст. З ініціативи Ради Близькосхідних Церков в Алеппо 1997 року було прийнято унікальне за своїм значенням рішення – необхідність встановлення спільної дати святкування Пасхи. Попри таке історично значуще досягнення, працівник Духовно-пасторального відділу Українського католицького університету Роман Хмизюк зауважує, що насправді сьогодні ще дуже мало людей знають про консенсус, якого християни досягли у питанні спільного святкування Пасхи. Тому він наголошує: «Важливо у різний спосіб доносити інформацію до вірних, щоб створити підґрунтя до об’єднання християн у цій справі.

Ще А. де Сент-Екзюпері сказав: «Єдина відома розкіш – це розкіш спілкування з людьми». У сучасному світі комунікація невпинно набуває нових і нових ознак. Незважаючи на те, що все змінюється, щоденні тривоги людини залишаються такими самими, якими були багато років тому – страх за свою родину і майбутнє, страх не реалізувати себе, свої таланти, залишитися непомітним для світу. Про нові медіа як площину комунікації Церкви та молодого покоління, медіаосвіту та медіаграмотність, важливість релігійного кінематографу, протистояння стереотипам тощо – у ексклюзивному матеріалі з д-ром Класом Гуіцінгом (Інститут євангельського богослов’я, Вюрцбурзький університет). 7 грудня 2016 року д-р Клас Гуіцінг прочитав надзвичайно цікаву лекцію в Українському католицькому університеті «Вступ: короткий візит до богословського Діснейленду».

Продовження інтерв’ю, опублікованого в попередньому номері, з отцем-доктором Михайлом Димидом, доцентом еклезіології і церковного права, викладачем кафедри пасторального богослов’я Українського католицького університету про богослов’я Майдану.

Повернемося до згаданої нами серії академічних заходів. Чи ви вже завершили, те що задумали, чи воно матиме продовження?

– Я вважаю, що це тільки початок, що в суспільстві є поки що досить мала горстка людей, які готові переосмислювати позитиви та негативи Майдану і їх укладати в космічну реальність. І така масштабна подія для країни і народу, як Майдан, повинна мати місце в тій реальності. Цей дискурс і це розмірковування щойно започатковується. Майдан повинен займати основоположне місце в проекції майбутньої ідентичності України, подібно як подія Виходу ізраїльського народу з Єгипту займає своє націотворче місце. Це є події, які потрібно переосмислювати і вони повинні надавати сенсу відновленому життю як певних людей, так і всіх народів, ставати фундаментом їхньої самосвідомості.

Пропонуємо нашим читачам інтерв’ю з отцем-доктором Михайлом Димидом, доцентом еклезіології і церковного права, викладачем кафедри пасторального богослов’я Українського католицького університету про богослов’я Майдану.

Ми знаємо, отче, що з вашої ініціативи відбулося вже три академічні заходи під загальною темою «Богослов’я Майдану»: перший – 7 грудня – ваша публічна лекція у Відкритому православному університеті «Богослов’я Майдану»; другий – 9 грудня, завдяки спільній праці Філософсько-богословського факультету, Інституту екуменічних студій та кафедри пасторального богослов’я УКУ – в Київському офісі УКУ; третій – 15 грудня – науково-практична конференція, що відбулася в стінах УКУ, «Бог на Майдані, міф чи реальність?». Як з’явилася така ідея, що спонукало вас до цього?

–Я роздумував і роздумую про те, що всяка подія в житті людини і суспільства повинна мати якесь продовження і воно може бути як позитивним, так і негативним. Така масштабна подія за часом, за географічно визначеним місцем, як Майдан спричинила дуже багато позитиву. Негативу теж, оскільки негатив супроводжує кожну людську діяльність. Проте позитив значно переважав. Було багато такого позитиву, якого ми не маємо в нашому щоденному житті, не досвідчуємо у нашій буденній діяльності.

lorem

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...