Ну от, ти знову на своїй ненависній роботі. Повітря наелектризоване цілодобовим диханням моніторів так, що аж твої ніздрі пускають електричні заряди. Голови-сомнамбули кволо повертаються у твій бік, на цих табло проявляються риси вітання до тебе, вони так само кволо відвертаються.

Десятки пальців мляво вистукують свою щоденну і цілодобову сонату. Ні, вона не жаліслива, не про кохання і навіть не про зраду, інколи вона комічна, інколи фейкова, інколи сенсаційна, та вона завжди безсенсовна, оскільки нікому не приносить жодних емоцій, порухів серця тощо. Усі звикли.

Так-от ти увійшов у це королівство, що його «королі» віддалено нагадують язикатих саламандр Карла Чапека. Займаєш свій пост і починається щоденна рутина, яка проте приносить хоч якісь гроші, щоб підтримувати це твоє нікчемне саламандрове животіння. Словом, ти журналіст (сюди вписуємо будь-яку професію і фантазуймо у цьому ключі), який не любить свою роботу, ти звичайний рядовий, що поступив на строкову службу не з великої любові до батьківщини, а задля грошей-грошей-грошей. Ти – шуруп, у великому годинниковому механізмі, тому ти тут нічого не змінюєш, бо не рухаєшся, тебе легко замінити. І найтрагічніше для тебе те, що ти чудово це все усвідомлюєш і кожного ранку з цією думкою прямуєш до острову саламандр toearnmoney, honey! Як писав у «Мовчанні доктора Мурке» Генріх Бель: «Мурке був надто молодий і мав себе за надто інтелігентного, щоб любити слово «ненависть».  А ти до того ж не наважишся не любити слово «брехня самому собі». Тому, маючи образок з яким рідна мати молилася за тебе десь там далеко, де кажуть, що відпускають усі гріхи, ти вирізаєш з ефіру, текстів, сюжетів слово «Бог», якщо, звичайно, тебе попросять, бо самому прийняти рішення тобі не стане духу. От тобі і оксиморон: безхребетність простих хордових.

Та що там? Як можна говорити про тебе у такому тоні, якщо навіть твій boss (по-іншому не назвеш цього пройдисвіта) задає такий пристосувальницько-пофігістичний тон у компанії. І знову все, як Бель заповідав: «…суперечити йому [такому ж безхребетному, у якого ти щойно брав інтерв’ю] було однаково, що приректи себе на самогубство, тим часом шеф надто любив життя, щоб зважитися на самогубство». Дивно, що у повністю паралізованих може ще зберегтися сильна любов до життя… Ах ну так, ви з того десятка сильно набожних, що – так, всього-на-всього «між іншим» - вирізають слово «Бог».

Отже, Боб, що на сьогодні? Заробляєш гроші? А як там плани на завтра? Заробляєш бабло? Чи є у тебе мрія, Боб? Заробляти мільйони? Що зараз робиш? Ах, ну  так – готуєш передачу зі своєї бабулі…

Банально, всім відомо, та не всіма скорено – ми постійно не встигаємо заробити грошей на квартплату, на їжу, оренду, на походи в кіно, мандрівки й театри; ми не встигаємо подумати про звичайні почуття вдячності, совісті, любові усе під тією ж швидкістю заробляння кольорових папірчиків, підкріплених золотим фондом країни, з якого подекуди печуть золоті батони. Ми втомлюємося від власного усвідомлення трагікомічності цієї ситуації – hard work and nothing else matter, baby.

І справа тут не у моральності, не у тому, скільки разів на тиждень ми ходимо до церкви і чи взагалі віримо у щось, справа не у людяності, про яку, чесно кажучи, вже втомилася писати. Справа у великому і дзвінкому від власної порожності «Ніщо», яке виправдовує нас перед будь-чим, розмножуючи свою плодовиту порожнечу, в якій з тобою ніхто не поговорить, окрім твого ж ехо. Ауууу!

Блог Ніни Поліщук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо