Символи держави – герб, гімн. Національні символи України, до прикладу – калина, віночок з квітів тощо. Символи християнської віри – Трійця, Єдина, Свята, Соборна та Апостольська Церква, хрещення… А символи життя? – Вода, сонце, вічний двигун чи символ нескінченності, маленька дитина. Чи можна ці «архе» визначити настільки точно? Особливо, коли життя таке неоднозначне у своїх проявах та плинності. Особливо, коли це стосується символів МОГО/ТВОГО/ЇХНЬОГО життя…

- Бабо, а коли приходить смерть? – процвірінькало онучатко, хутко перебираючи куцими ніжками слідом за сивочолою схиленою часом жінкою.

- Коли приходить час, - після символічної кількасекундної паузи відповіла колись молода та жвава дівчина.

- А коли приходить час?

- Кому як…

- А як виглядає смерть?

- Не знаю… А коли хто й дізнається, то одразу ж помирає.

Дитяча допитливість ще довго не вщухала, а бабуся помітно вщухала, смутніла. Щось її зачепило, щось раптом схвилювало. Цю розмову я почула випадково, на вулиці. Тоді я теж не могла знайти відповіді на, здавалося б, логічні дитячі запитання, як-от тепер, коли думаю про символи МОГО/ТВОГО/ЇХНЬОГО життя.

Опускаються руки, як подумаєш, що як би ти не уявляв собі будь-що, як би «логічно» не доводив, не філософствував, як би р’яно не сперечався і відстоював свою думку – час має щодо цього власні плани і визначення, що і є єдиноістинними. Ми прагнемо для себе все пояснити, щоб відчути власну «homo-sapiens-ість». Та час на це не зважає, мовляв: най бавляться в розумників, я ж бо знаю, як виглядає смерть, я ж бо не вмираю від її присутності. Ми визначаємо символи життя, символи держав та релігій, а час малює зморшки, когось нагороджує мудрістю на коротку мить, а потім затуманює цю чесноту маразмом. Час ставить над символами МОГО/ТВОГО/ЇХНЬОГО життя крапки, і ця пунктуація не залежить від досконалої детермінації/дефініції/визначення символу. Всім однаковий чин і права…

Гаразд. Припустімо, що символи МОГО життя -  дорога (бо не тримаюся одного місця), чистий аркуш паперу (бо причаровує білизна і відсутність літер, отже – кожного дня все можна почати наново, можна заповнити вщерть цей папір і прозою, і віршами, і малюнками, або залишити все без змін до завтра), вітер (бо просто люблю його природу і це не пояснити жодним чином. Адже любов алогічна, правда?). Але це все знов порожні слова, міцність яких може визначити і показати час, знову той самий досконалий Час. Яким же ж символом МОГО життя може бути дорога, якщо я не буду мандрувати? Чи матиме сенс чистий аркуш паперу, якщо я брудню свої зошити чорнильними кляксами, що просякають крізь не один аркуш? Як вітер достукається до мене, коли повсякчас зачинятиму вікна, дихаючи пилом, хворобами і випарами власного чи й чужого життя?

Шкода, що людині властиво брехати… Шкода, що людині властиво брехати самій собі… Шкода, що не завжди людина спроможна наповнити символи МОГО/ТВОГО/ЇХНЬОГО життя сенсом, діями.

Перечитайте попередній абзац ще раз, і ще, і ще, аж допоки слова знайдуть свій відгомін у розумі. А тепер запитайте себе (і я разом з вами): чи наважишся ти визначити символи свого життя?

Бабуся з онуком прямували далі. Напевно, хлопчик мав ще багато питань. Напевно, жінка все так само була раптово смутна і раптово задумана. День закінчився, як і кожного дня…

фото автора

Блог Ніни Поліщук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо