Любов… скільки різноманітних суперечок, обговорень, стверджень оточують сенс цього слова. Здавалось би наскільки просто і легко, нібито і кожен пережив це відчуття, знає і може дати відповідь. Мені важко говорити про любов, стверджувати, що це почуття, яке проносить людина протягом всього життя; про любов, яка не потребує взаємності; любов, яка завжди жертвує і співстраждає…Я не можу назвати це для себе любов’ю, щоб дійти до цього варто прожити все життя і не факт, що дивлячись в очі смерті, людина, зокрема і я, зроблю це. Неважливо з яким багажем знань за плечами, десятками прожитих років, насичених найрізноманітнішими подіями чи можемо ствердно дати відповідь на питання про любов. Ми не маємо права говорити про жодну людину, як про позбавлену певною мірою цього «оспіваного, прекрасного і чистого почуття». Вона обов’язково пережила це на своїй життєві стежині, але чи може зрозуміти і осягнути це почуття; чи задумується над формою її виявлення; чи розгледіти серед тисяч проблем в буденності цей неоціненний дар Вищої Сили?!

Ніхто і ніколи не зможе до кінця пояснити, що ж таке любов. Так, це загадка, бо немає на землі нікого, хто б відчував однаково. Коли душа співає, радієш сонцю і кожній дощовій краплині – це любов. Коли усміхаєшся перехожим, співстраждаєш, жертвуєш – це любов. Коли прагнеш допомогти всім чим зможеш – це любов. Коли віддаєш останнє – це любов. Це насамперед любов  до своєї людяності, а потім до інших. Саме любов здатна змінити людину, зробити її кращою і добрішою.
Любов дуже сильне емоційне почуття, яке виражає всю нашу суть до коханої людини, до рідних, друзів, до Бога, до природи, до мистецтва… Але парадоксом нашого часу є те, що ми маємо вибудувані високі цілі, але низьку терпеливість, широкі магістралі, але занадто вузькі погляди. Наше сьогодення змушує нас говорити занадто багато, любити занадто рідко і ненавидіти тим часом забагато часто. Ми стараємось додавати роки до свого життя, але не додаємо життя до років. Наш час характеризується надзвичайною сухістю і тезисністю, без особливого змісту і задоволення. Це час великих людей, але маленьких душ, одноразової моралі, зв’язків на одну ніч… Це час, де ми не знаходимо місця для любові та спілкування і відчуваємо обмежену можливість поділитися всім, що хотілось би сказати.

Блог Марії Голяш

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...