„Люби свого ближнього, як самого себе" (Мт. 22:35-46) - одна із найбільш повторюваних фраз із Біблії. Як тільки нею не спекулювали. Яких тільки трактувань не придумували. Я безумовно не богослов, але бачу дуже просте і зрозуміле трактування цієї фрази. У межах сучасного суспільства любити ближнього означає   не бути до нього  байдужим. Все здавалося б просто, допоки не зустрічаєшся з проблемою лицем до лиця. 
Не так давно я спостерігала бійку в центрі міста. Наче нічого незвичайного, особливо для поціновувачів російських серіалів. Семеро хлопців били одного. Били жорстоко і натхненно, якщо можна застосувати таке слово для даної ситуації. Навколо стояли люди. Багато людей. З цілодобового клубу, що знаходиться поруч, щоб не пропустити дійства, вийшли охоронці і клієнти.

Хлопець, якого лупцювали, періодично намагався піднятися на ноги, та отримавши чергову порцію ударів, знову валився на асфальт. Дійство це тривало достатньо довго, поки не втрутилась, вірогідно, його дівчина чи можливо дружина. Вона просто накрила його своїм тілом. Семеро не заспокоїлись. Спочатку вони намагалися її відтягнути,  а потім просто продовжили свою справу. Думаю дівчині дісталось немало. 
У публіки, що зібралась навколо, хоч і проглядався певний страх в очах, та все ж  цікавість переважала.  Це нагадувало виставу. Трагікомендію, бо на задньому плані, вперто ігноруючи основний епізод, періодично проходили доблесні патрульні.  Здивувало те, що навколо «сцени» спокійно стояли амбали-охоронці та просто чоловіки, які теоретично могли розборонити, але ніхто з них навіть не спробував викликати міліцію. Коли я витягнула телефон і таки набрала 102, чоловік, що стояв поруч вирішив мене застерегти «Чьо проблем треба?».
І тут я, несподівано для себе, зрозуміла чому ці чоловіки просто стоять і дивляться. Вони не стільки бояться тих хто б’є, хоча і їх безумовно теж, але більше тих, кого я намагалась викликати. Подзвонивши в міліцію чи втрутившись у бійку, вони з великим відсотком вірогідності будуть із свідків перекваліфікованими в учасників. Їхня здавалося б байдужість, у цій державі, де закон може бути і буде використаний проти тебе, так тонко граничить із самозахистом, що говорити про будь-яку мораль з моєї сторони було б лицемірством.
 Коли чи не кожного дня по ТБ бачиш чергову історію побиття у відділку чи те, як невинна людина відсиділа 10 років, справжнього злочинця знайшли, але й цього не випустили, ти інтуїтивно уникаєш будь-яких контактів з охоронцями закону. Хоча безумовно не всі вони однакові і далеко не всі погані. І ця байдужість, породжена нашою беззахисністю, є проявом інстинкту самозбереження.
Можна навести десятки таких прикладів. Не скидатиму із себе відповідальності, я  теж часто залишаюся байдужою до чужих проблем.  Як і люди, що мене оточують. Саме тому ми здатні пройти повз когось, хто лежить на вулиці. Саме тому ми залишаємося байдужими до проблем оточуючих. Ми не любимо ближніх так, як любимо себе, бо хіба ми буваємо байдужими до власних проблем?
Байдужість можна зрозуміти.  І не лише в описаній мною ситуації. Ми захищаємось, заховавшись за маскою байдужості, та разом з цим наражаємо себе на ще більшу небезпеку. Бо одного разу, коли ми потребуватимемо допомоги, хтось байдуже пройде повз. То ж може саме час полюбити ближнього свого, як самого себе.  Це може змінити світ. Варто лише спробувати.

Блог Марії Гаврилишин

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...