Де є місце всеперемагаючої Божої Любові?

Ніщо в світі не є вічним окрім Любові, якою є сам Бог. У гімні любові апостол Павло нам повідає про неї: «Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» ( Перше послання Павла до коринтян13:4-8) 

Люди звикли оцінювати любов за її кількістю, насправді, вона необчислювана, безвимірна так, як і безмежна. Справжня любов жертвує, втішає, наповнює. Вона не дарує тимчасове задоволення, а відчуття постійного спокою від Її наявності.

Я можу тільки уявляти собі прояв Любові на Небі, в Пеклі, Чистилищі. З почутого та прочитаного можу вимальовувати приблизні надумані картини, робити вигадані висновки. Але натомість, я маю змогу спостерігати всеперемагаючу Божу Любов на Землі. Думаю, що цей єдиний вид справжньої любові всюди є однаковим, тому що має одне джерело – Бога. Вона не змінюється від місця, часу чи погоди, вона - трансцендентна. Її , як і віру, достатньо лише прийняти. Часто нам хочеться пояснень для її розуміння, мірок для її виміру – але це лише втеча від бажання її осягнути всім своїм серцем. Людям важко мислити категоріями, які вона не спроможна відчути на дотик, або які не є реальними у світі, якому ми мешкаємо, хоча цей світ і є місцем демонстрації Божої Любові.

 

Ми зустрічаємо Її в чудесах нашої повсякденності, та часто, через свою заклопотаність, навіть не встигаємо помітити чи зрозуміти. На землі ця Любов миттєва через недосконалість людини. Для Її безперервності потрібна взаємність і цілковита відданість.

Коли людина пізнає Бога, починає любити все по-новому. Починаються зміни, відкривається шлях спасіння, добровільна жертва для ближніх, таким чином ми відрікаємось від злого. Коли людина отримує і відчуває Божу Любов тоді диявол безсилий, адже любов перемагає всяке зло. Тож, напевно, місцем найбільших зусиль для Божої Любові є пекло. Адже багато людей добровільно плекають його елементи в своєму житті. Хоча перебування в пеклі нібито є вічним, але ж немає чогось, що не підвладне Божій Любові, від людини вимагається лише щире каяття. В дуеті з людиною , через діяльність самої людини, Бог готовий рятувати світ, але всі так заклопотались для самостійного порятунку, що Бог толерантно спостерігає за нашим занепадом, очікуючи моменту нашої потреби, щоб подарувати свою Любов.

Чому вона дозволяє відбутися Пеклу? Тому, що Любов справедлива - Бог за добро винагороджує, а за зло карає.

Чистилище якраз є тим місцем, де та Любов себе показує. Людина відбуває заслужене покарання. Це неземний шанс для покаяння та помилування. Тут Вона випробовує нас тільки з найкращою метою. Любов присутня в прощенні, яке чекає лише нашого визнання своїх гріхів, чекає нашої повної віри. Одним з дієвих методів є тимчасове відшкодування провини, яке стає моментом для переосмислення. Тут Любов мешкає в такій формі.

Небо – це домівка Божої Любові. Тут їй непотрібно зусиль, бо все в гармонії, все наповнене Нею. Тут Любові вже немає що перемагати. Зло подолане на землі, відшкодоване в Чистилищі. Небо – це вершина досконалості, до якої можна дійти лише через Любов у всіх її проявах.

Отже, Небо є місцем життя Божої Любові, Чистилище - місцем її діяльності, Пекло – місцем її справедливості, Земля – місцем її демонстрації. Все перемагати Вона спроможна на землі, але всеперемагаючою є всюди, адже змінюються лише її форми, а сутність завжди одна і та сама.

«І не скажуть: «Ось тут», або: «Там». Бо Божеє Царство всередині вас!» (Лк. 17,21)

Оця домівка Божої Любові знаходиться всередині кожного з нас. В нашій уяві це, зазвичай, ідеальне місце, або особливий час, бо важко повірити в те, що ми маємо можливість бути учасником цієї досконалості. Пеклом для нашої душі якраз є неприйняття цієї Любові, Чистилищем – сумніви під час її пошуку. Головне, пам’ятати, що Божа Любов прагне здолати всі наші негаразди, тільки з нашим бажанням і працею. Бог завжди «до нас стукає», аби разом здолати зло, яке довкола і всередині. Його Любов щохвилинно біля нас на землі. Це відчуття, яке приходить як винагорода за правильність , благородність, жертовність нашого життя.

         Божа Любов, не має свого малюнку, але її насиченість і необмеженість не зрівняється з палітрою жодної картини.

         Місцем всеперемагаючої Божої Любові є все, де це спровоковане гармонією із людським старанням. Місце того бою за перемогу - в середині нас. Боротьба з нашими страхами, сумнівами, злістю, ревнощами, заздрощами відбувається не десь інше, аніж в нашому серці.

         Смерть допоможе нам визначитися з кінцевим станом нашої душі – вічні страждання (пекло) або вічне безперешкодне життя в Божій Любові.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...