ЩО Я ДУМАЮ ПРО СТАРІСТЬ В СВОЇ 22 …

«Окраса юнацтва – їхня сила, а пишність старих – сивина.» (Пр. 20, 29)

Загалом старість вважають непривабливою, її ніхто не любить.Вона йде в ногу із самотністю, обмеженістю, хворобами. Погоджуюсь із думкою, що старість не можна відмінити, однак про неї слід мріяти.

Багато хто з нас мріє про те, щоб дожити до глибокої старості в оточенні дітей, внуків, правнуків, у власному гарному будиночку десь посеред природи. Чудові мрії, як на мене, разом з тим реальність змушує багатьох відсторонюватись від старих людей, вважати їх дивними, можливо й не потрібними.

Я не поділяю такої реальності, бо вважаю, що світ старечості має свої виняткові, неповторні, лише йому властиві пережиття.

 

Людей похилого віку позиціоную як таких, що максимально сповненні життям. Молодість вимагає багато «зайвих» рухів, а старість – стриманості. Старі люди, і не приймаю це за образу, віддзеркалюють особливу красу. Вони поспішають, але не межово. Наповненні спокоєм, здатні заражати ним оточуючих.

Це люди, які виправдано вдаються до різких і критичних зауважень, настанов та де-не-де докорів. Таким є їхній спосіб проявити свою життєву мудрість, яка набувалась з досвідом. Довгі роки, як на мене, не можуть не збагатити як саму особу, так й її ближніх.

Люди старечого віку не стають образом перевтілення Кафки, адже в повній мірі несуть в собі ті визначальні риси характеру, які сформувались у юнацькому та зрілому віці.

З одного боку, стара людина – нова людина, а з іншого – вона залишає в собі те, що виділяло її в соціумі раніше. Принагідно до цього в приповістях Соломона читаємо: «Сивизна – то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.» (Пр. 16, 31)

Доволі цікавим прототипом старості стала для мене героїня однойменної вистави баба Пріся, режисера Павла Ар’є. Ця жінка є символом, який розкривається в її поведінці. Баба Пріся, зважаючи на свої 85 років, випромінює ентузіазм до життя, натхнення до вирішення проблем, мудрість у вихованні дітей та онуків і цілеспрямованість в досяганні бажаного. Так, у 85 років людина має цілі і може чогось жагуче прагнути, тому це не повинно дивувати. В загальному героїня постала як образ, метафора. Вона наче якісна шовкова тканина в білий горошок – дорога, красива, і чомусь вкраплена білими плямами дитячої наївності.

Недарма Глупота Е. Роттердамського порівнює старість із дитинством: «Старим дуже подобаються діти, а дітям, у свою чергу, – старі. Це тому, що завжди подібного Бог із такими ж подібними зводить.» Однак на цьому Глупота не зупиняється, а веде до того, що – чим ближча старечість, тим ближча подібність до дітей. «Нарешті мруть, не спізнаючи вже радощів життя й не усвідомлюючи смерті.»

Глупота відверто різка, не знає, що таке тепле слово, а тим більше в адресу старості. Вважає її осоружною, остогидлою не лише для тих, хто поруч із старою людиною, але й для неї самої. Глупота, як героїня, допомагає старості самій себе пережити завдяки маленькій хитрості – впаданню в дитинство.

Старечість – дзеркало всього життя, його фінальна лінія, завершальний штрих картини прожитого. Не знаю як там Глупота, а ось я вважаю старість не впаданням в дитинство задля рятування, чи втечі від самого себе. Радше моментом, який повноправно вимагає персональної переоцінки із постійним обертанням назад. Лише в старості людина має відверто і вповні дозволити собі вичерпно та без докорів оцінити все пережите.

 Блог Анни Оленської 

 

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...