Блог Анни Оленської
- Подробности
- Создано: 28 Декабрь 2015
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»
Джон Галл «Бачити в темряві»
У ролі незрячої людини я відчувала себе дуже самотньою. У цьому світі залишилась лише присутність моєї темряви. Це найбільш глибока зустріч людини із своїми відчуттями, почуттями, станом, своїм Я та Творцем.
Незрячість наче забирає в тебе увесь зовнішній світ, залишаючи за ним тільки відгуки – звуки. Усе потойбічне твоїй внутрішній реальності перетворюється в щось замкнене, неповне, недоступне. Ти перестаєш бачити, і начебто ти перестаєш існувати для інших, а вони для тебе.
- Подробности
- Создано: 16 Ноябрь 2015
У житті буває, що хочеться говорити про щось, і розуміти щось просто, без жодних складних форм, виразів, складних ситуацій та ін. Коли людина страждає, то все стає простим. У своєму стражданні ніхто не хоче залишатися сам, один на один із ним, із собою. Однак зазвичай відбувається саме так. Найчастіше страждання приводять повносправного і неповносправного в маленьку ледь освітлену печеру душі, де кожен залишається сам на сам з Богом.
Найповніша зустріч з Творцем можлива в Його Домі – в Церкві. Хтось може думати, що Церква є місцем страждань, туди йдуть ті, хто страждає. Так, це правда. Але не вся! У Церкву людина йде зі своїм стражданням аби його не примножити, а щоб зрозуміти, прийняти і відпустити. Дуже часто повносправні і неповносправні тримаються за страждання, не мають достатньо віри та сили духа, аби поділитись ним з Господом.
- Подробности
- Создано: 07 Октябрь 2015
«Крокуємо у правді перед Богом і перед людьми…Бог є цілою правдою, а покірність є перебуванням у правді».
Олегаріо Гонзалес де Кардедал
Неможливо бути байдужим, коли правдиво переповідають історію життя, умови праці, реалізації проектів, здійснення мрій. Заохочують до активності, підтримують та плекають надію, і найважливіше – акцентують на людській богоподібності.
Хто такий репортер надії? – Це той, хто інформує, вчить, розважає над проблемою і сповнює надію. Людське слово покликане її переказувати, і повинне стати відлунням Слова, яке по суті є Богом. Звідси, визначально важливим є називати речі своїми іменами. Адже так репортер надії відкриває двері для добра в цьому світі.
- Подробности
- Создано: 02 Июнь 2015
ЩО Я ДУМАЮ ПРО СТАРІСТЬ В СВОЇ 22 …
«Окраса юнацтва – їхня сила, а пишність старих – сивина.» (Пр. 20, 29)
Загалом старість вважають непривабливою, її ніхто не любить.Вона йде в ногу із самотністю, обмеженістю, хворобами. Погоджуюсь із думкою, що старість не можна відмінити, однак про неї слід мріяти.
Багато хто з нас мріє про те, щоб дожити до глибокої старості в оточенні дітей, внуків, правнуків, у власному гарному будиночку десь посеред природи. Чудові мрії, як на мене, разом з тим реальність змушує багатьох відсторонюватись від старих людей, вважати їх дивними, можливо й не потрібними.
Я не поділяю такої реальності, бо вважаю, що світ старечості має свої виняткові, неповторні, лише йому властиві пережиття.
- Подробности
- Создано: 15 Апрель 2015
Зародження, народження, розвиток, життя і смерть Людини – це утаємничений феномен людського буття взагалі, в який Бог нас посвятив. Зазвичай людина сприймає зародження дитини як логічний наслідок взаємозв’язку із протилежною статтю, своєю коханою людиною, стосунків в парі. Звісно, прагматичний аспект створення нового життя відкидати не варто, та й недоцільно. Разом з тим, вважаю помилковим зводити зародження життя суто до фізіологічних, хімічних, біологічних та інших процесів в організмі жінки, заплідненої прямим чи непрямим способом від чоловіка.
Зародження нового життя – початок щораз повторювального та неоціненного Божого Слова про те, що Людина – Вінець Його Творіння. Людина сотворюється Господом задовго до її зачаття. Людина – покликана стати богом за Благодаттю в своєму земному житті, і продовжити в Царстві Небесному.