Блог Анни Оленської

«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»
Джон Галл «Бачити в темряві»

У ролі незрячої людини я відчувала себе дуже самотньою. У цьому світі залишилась лише присутність моєї темряви. Це найбільш глибока зустріч людини із своїми відчуттями, почуттями, станом, своїм Я та Творцем.

Незрячість наче забирає в тебе увесь зовнішній світ, залишаючи за ним тільки відгуки – звуки. Усе потойбічне твоїй внутрішній реальності перетворюється в щось замкнене, неповне, недоступне. Ти перестаєш бачити, і начебто ти перестаєш існувати для інших, а вони для тебе.

У житті буває, що хочеться говорити про щось, і розуміти щось просто, без жодних складних форм, виразів, складних ситуацій та ін. Коли людина страждає, то все стає простим. У своєму стражданні ніхто не хоче залишатися сам, один на один із ним, із собою. Однак зазвичай відбувається саме так. Найчастіше страждання приводять повносправного і неповносправного в маленьку ледь освітлену печеру душі, де кожен залишається сам на сам з Богом.

Найповніша зустріч з Творцем можлива в Його Домі – в Церкві. Хтось може думати, що Церква є місцем страждань, туди йдуть ті, хто страждає. Так, це правда. Але не вся! У Церкву людина йде зі своїм стражданням аби його не примножити, а щоб зрозуміти, прийняти і відпустити. Дуже часто повносправні і неповносправні тримаються за страждання, не мають достатньо віри та сили духа, аби поділитись ним з Господом.

«Крокуємо у правді перед Богом і перед людьми…Бог є цілою правдою, а покірність є перебуванням у правді».

Олегаріо Гонзалес де Кардедал

Неможливо бути байдужим, коли правдиво переповідають історію життя, умови праці, реалізації проектів, здійснення мрій. Заохочують до активності, підтримують та плекають надію, і найважливіше – акцентують на людській богоподібності.

Хто такий репортер надії? – Це той, хто інформує, вчить, розважає над проблемою і сповнює надію. Людське слово покликане її переказувати, і повинне стати відлунням Слова, яке по суті є Богом. Звідси, визначально важливим є називати речі своїми іменами. Адже так репортер надії відкриває двері для добра в цьому світі.

ЩО Я ДУМАЮ ПРО СТАРІСТЬ В СВОЇ 22 …

«Окраса юнацтва – їхня сила, а пишність старих – сивина.» (Пр. 20, 29)

Загалом старість вважають непривабливою, її ніхто не любить.Вона йде в ногу із самотністю, обмеженістю, хворобами. Погоджуюсь із думкою, що старість не можна відмінити, однак про неї слід мріяти.

Багато хто з нас мріє про те, щоб дожити до глибокої старості в оточенні дітей, внуків, правнуків, у власному гарному будиночку десь посеред природи. Чудові мрії, як на мене, разом з тим реальність змушує багатьох відсторонюватись від старих людей, вважати їх дивними, можливо й не потрібними.

Я не поділяю такої реальності, бо вважаю, що світ старечості має свої виняткові, неповторні, лише йому властиві пережиття.

Зародження, народження, розвиток, життя і смерть Людини – це утаємничений феномен людського буття взагалі, в який Бог нас посвятив. Зазвичай людина сприймає зародження дитини як логічний наслідок взаємозв’язку із протилежною статтю, своєю коханою людиною, стосунків в парі. Звісно, прагматичний аспект створення нового життя відкидати не варто, та й недоцільно. Разом з тим, вважаю помилковим зводити зародження життя суто до фізіологічних, хімічних, біологічних та інших процесів в організмі жінки, заплідненої прямим чи непрямим способом від чоловіка.

Зародження нового життя – початок щораз повторювального та неоціненного Божого Слова про те, що Людина – Вінець Його Творіння. Людина сотворюється Господом задовго до її зачаття. Людина – покликана стати богом за Благодаттю в своєму земному житті, і продовжити в Царстві Небесному.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...